Національний проєкт «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» здобув популярність серед громадськості та став візуально впізнаваним не лише за змістом, а й за візуальним сприйняттям. Розроблені з урахуванням специфіки й колористики бортництва логотип, шрифт, кольорову гаму гармонійно й органічно підкреслюють смислове наповнення проєкту. Окрім графіки, значне навантаження несуть і символи, якими оздоблений логотип.
«Здебільшого для впізнаваності люди помічали медоносне дерево графічними знаками роду, який у період слабкого поширення писемності був своєрідним комунікаційним символом, призначеним для означення присвійної фіксації, – зауважує куратор Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко. – Нині складно відстежити родові знаки давніх медоборів, однак цілком вірогідно, що деякі символи, якими оздоблений логотип проєкту, могли бути елементами родових знаків».
Це прості знаки, які певним чином відображають давньоруські символи, одні з яких часто, інші – епізодично зустрічаються в українських візерунках: бджола, осьмирожка, розетка, хрести, дерево.
Запрошуємо всіх ознайомитися з роботою Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» і відкрити для себе дещо нове з історії, краєзнавства, народних звичаїв чи традицій поліських медоборів. Адже це – частина нашої минувшини, яка, втім, хоч і збереглася в Україні лише фрагментарно, але не зникла у часі.
Ініціатор проєкту: Вишгородський історико-культурний заповідник.
Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико-етнографічний музей, Олевський краєзнавчий музей.
За підтримки: Житомирської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації.
